Как же можно людей так любить,
Чтобы в жертву отдать Своего Сына?
Чтоб позволить Его на кресте пригвоздить,
Дать страдать там в агонии сильной.
Сын, не видя там мукам конца,
Могли слышать родных там рыдания?
2р.
Отче, в руки Твои предаю Я Мой дух-
Так сказал, и конец всем страданиям.
Припев:
О, любовь Отца, где берёшь начало?
О, любовь Отца, нет тебе конца.
О, любовь Отца, ты своею силой,
О, любовь Отца, Сына воскресила.
2р.
О, любовь Отца! О, любовь Отца!
Ты своею силой Сына воскресила.(2р.)
Как же можно людей так любить,
Чтоб предать их грехи все забвенью?
Тот, кто примет Христа, Он ему всё простит,
В Его крови твоё примирение.
Бог ведь знает о том, чья вина.
Виноваты мы вместе с тобою.
2р.
За него, за неё, за тебя, за меня,
На кресте пролилась кровь рекою.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
